Вхід У Змінному Взутті. Просто.

Маю, мабуть, стидатися – не знав, що є в нас зараз якісний гіп-гоп. Хоча ні, дещо чув, але не приділяв особливої уваги. Може, то смаки мої, а може, таке чув. Як би там не було, гіп-гоп від В.У.З.В. зачепити вухом зовсім просто. На те є дві причини. По-перше, не виникає питань щодо якості – це помітить навіть аматор. Одразу чутно, що хлопці непогано помудрували в студії, провели там не одну годину – і не марно. Вийшло одночасно і насичено, і просто – принаймні, у музичній складовій і всього вистачає, і нічого не грузить. Ну а другою за рахунком – але не за вагомістю – причиною є тексти. В принципі, я знав, що Потап слова в кишенях не тримає, завжди має. Але був приємно вражений, почувши на альбомі поєднання гострого стьобу та доброзичливого гумору – комбінація настільки ж виграшна, наскільки й рідкісна. Сміх над собою має бути різним, має вміщувати не тільки пофігізм, але й біль та сльози. Може, тому тут є і непрості соціальні теми. Втім, хлопці кажуть, що цей альбом про любов, а вона вміщує все. Тож – кожен тут знайде щось своє.

Антон Йожик Лейба