Арсен Мірзоян. Ґудзики. /digi-pack/.

Після завершення телешоу "Голос країни" всі, ясна річ, чекали, що Арсен Мірзоян видасть платівку. Але навряд чекали, що так скоро – тож дебютний альбом для багатьох став, гадаємо, сюрпризом. Однозначно – приємним. Не лише тому, що Арсен просто встиг полюбитися тисячам людей – а й тому, що його пісні (а він є автором всіх пісень на платівці) рядовими не назвеш. В першу чергу це стосується текстів – напрочуд ліричних, але при цьому замислених, дуже об’ємних. Непростих у своїй простоті. Схожих на тексти людини, яка знає, що світ – це любов, але все ж помічає безліч нюансів і деталей, які любов’ю ще не стали. Стосовно музики – альбом писався на студії Віталія Телезіна, де пишуться Океан Ельзи, Lama тощо. Це відбилося і на звучанні, і на характері аранжувань – втім, не сказати, що Мірзоян потрапив у погану компанію. Ну а далі – вже справа смаку. Особисто мені хотілося б менш прямолінійних аранжувань – щоб це відповідало насиченості текстів – але багато хто, мабуть, не погодиться. Так чи інак, справу зроблено – і про "перший-млинець-триндець", на щастя, не йдеться.