Брати Блюзу. The City That Never Sleeps. /digi-pack/.

Брати Блюзу завжди творили свої альбоми з розмахом – але в новій роботі, здається, вони навіть перевершили самих себе. Не в географічному сенсі – хоча, слід зазначити, цей альбом народився на перетині енергій двох міст, Києва та Відня. Але тут вистачає інших перехресть і розгалужень – культурних, стилістичних, творчих. Власне, Брати Блюзу ніколи не цуралися можливості звернутися до коренів – у їхніх попередніх записах вистачає посилань на українські теми. Але тепер вони вирішили змішати цілком новий коктейль, і вкинули до свого тигеля купу запашних трав: джаз, нью-ейдж, арт-рок, world music... Більше того, виразно змінився настрій, характер, енергетичний зміст музики проекту. Якщо раніше це була доволі меланхолійна музика-роздум зі сплесками шалених емоцій, то зараз – це, радше, музика роздумів на осонні, просвітлінь і осяянь, музика тихої радості і прийняття. Так мені здається. Бачимо насичену і різнопланову палітру, бачимо свободу і майстерність вислову, бачимо прозору глибину думки – бачимо спокійну красу...